Фонд «Кожен Може» вже понад 8 років допомагає дітям з інвалідністю та стареньким, які постраждали від війни в Україні, підтримує лікарні й розвиває благодійність та волонтерство в Україні.
Співзасновницями фонду стали Марина Лисак, Марія Пуцкова, Олена Дружиніна та Млада Вайсберг. У 2014 році вони разом організовували закордонне лікування поранених під час Революції Гідності на Майдані. Згодом ініціатива переросла у фонд.
Всі благодійні проєкти «Кожен Може» втілюються у життя завдяки краудфандингу та благодійним внескам. Фонд немає одного великого донора – мета організації залучити до благодійності якомога більшу кількість людей. Переважна більшість благодійників фонду – приватні особи, тільки 10-15% донорів це юридичні особи.
Про те, як, створений в історичний для України час фонд, нині переживає нові криваві сторінки історії, як волонтери допомагають постраждалим від війни та як опановують емоції — розповідає співзасновниця фонду Марина Лисак.
Історія створення
Наш фонд виріс із волонтерської ініціативи під час подій на Майдані у 2014-ому році. Тоді ми відправляли поранених активістів на лікування за кордон.
Згодом Росія анексувала Крим, розпочалася АТО, і велика кількість вимушених переселенців приїхали до Києва. Ми у складі волонтерської ініціативи були активно залучені до допомоги найбільш вразливим категоріям з ВПО.
В якийсь момент стало зрозуміло, що процеси, які відбуваються в країні, це не тимчасове явище й тому в 2014 році волонтерський рух переріс в офіційно зареєстровану міжнародну благодійну організацію.
До проєктів фонду долучились представники діаспор з усіх куточків світу. Вони надсилали контейнери з гуманітарною допомогою в українські лікарні та для мешканців прифронтової зони.
Саме тоді, ми на власному досвіді зрозуміли, що кожен може змінювати світ і допомагати. Кожен може створювати та впливати. Якщо є бажання, то важливо зібрати навколо себе однодумців, діяти, постійно звіряючись з цінностями й тоді можливо все. Звідси й наша назва «Кожен Може/Everybody Can».
Цінності команди «Кожен Може» – це прозорість та взаємоповага, відповідальність, щирість, милосердя, почуття власної гідності та незалежність.
Команда «Кожен Може» сформулювала місію, яка допомагає у роботі – розвиток благодійності та волонтерства в Україні, становлення відповідального та толерантного суспільства та допомога тим, хто найбільш цього потребує.
Благодійні проєкти
Важливим інструментом допомоги дітям з інвалідністю, що постраждали від війни є проєкт Cash assistance – багатоцільова фінансова допомога для підопічних фонду. Допомогу отримують і родини, що евакуювали дітей в Україні та за її межі і ті, що вимушено опинились на тимчасово окупованій території.
Фонд «Кожен Може» продовжує системно підтримувати лікарні в Україні. Зазвичай, основним напрямком підтримки була закупівля медичного обладнання для діагностики та операцій, витратних матеріалів, реактивів для лабораторних досліджень, медичних товарів та засобів індивідуального захисту для медиків, сплачує ремонт медичного обладнання. Ті витрати, які не покриваються бюджетним коштом.
Фонд в умовах війни
Основний вектор роботи фонду не змінився. Однак довелося скоригувати діяльність. З моменту повномасштабного вторгнення рф в Україну основні напрямки діяльності фонду переформатовано на швидке реагування для підтримки підопічних медичними засобами, харчовими продуктами та засобами гігієни.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну ми підтримуємо не тільки дитячі реанімації та лікарні, де проводять операційне втручання та лікування дітей з інвалідністю. Наразі фонд надає допомогу закладам, які лікують поранених та постраждалих внаслідок бойових дій. Надаємо допомогу у вигляді медичного обладнання, витратних матеріалів, які потребують медики тощо.
Перші пару годин ранку 24 лютого було дуже важко усвідомити, що росія все ж таки почала повномасштабний наступ. Але досвід роботи команди фонду під час Майдану та АТО допоміг досить швидко прийти до тями та налагодити робочі процеси. В першу ж добу ми скоординувались з командою: хто де і в якому стані, хто вивозить дітей, хто залишається. Опублікували у соц. мережах фонду перші поради, як поводити себе під час обстрілів, пости психологічної підтримки. Вже 25 лютого ми розпочали кампанію допомоги українським лікарням на сайті «Кожен Може». Щогодини були на зв’язку з донорами та волонтерами. Пристосовувались до буденного життя та роботи у воєнному Києві з обстрілами, блокпостами, повітряними тривогами, дефіцитом ліків та комендантськими годинами. Здавалось, що ця адаптація тривала довго, але по суті, зараз вже не лише воєнні, а майже всі програми фонду працюють у повному обсязі.
У нас в команді немає відчуття, що ми чинимо опір ворогу. Опір ворогу чинять хлопці та дівчата в ЗСУ. Ми ж маємо можливість завдяки їм зараз продовжувати жити своє життя: продовжуємо допомагати дітям та стареньким, що постраждали від війни, допомагаємо лікарням в Україні. Даємо можливість українцям та людям зі всього світу, які роблять благодійні внески через «Кожен Може» долучатись до підтримки Україні.
Завдання команди «Кожен Може» бути на зв’язку та допомагати підопічним залишатися в ресурсі, навіть під час війни. Ми розпочали проєкт підтримки Cash assistance – багатоцільової фінансової допомоги для підопічних фонду. Завдяки стабільності фінансової системи України, у батьків підопічних є можливість користуватись платіжними картками.
Підопічні отримують підтримку харчовими продуктами, спеціальним харчуванням, медикаментами, обладнанням для дітей з інвалідністю, засобами гігієни та іншим необхідним для життя. При першій можливості, діти з інвалідністю продовжать лікування та курси реабілітації в Україні.
Донори фонду
Всі благодійні проєкти фонду «Кожен Може» втілюються у життя завдяки краудфандингу та благодійним внескам. У фонду не має одного великого донора – наша мета залучити до благодійності якомога більшу кількість людей. Переважна більшість благодійників фонду — приватні особи, тільки 10-15 відсотків донорів це юридичні особи.
До початку повномасштабної війни 70% благодійників «Кожен Може» були з України й лише 30% із-за кордону. Одразу після початку війни, кількість іноземних донорів збільшилися. На жаль, деякі з постійних благодійників-українців більше не мають можливості робити благодійні внески, бо втратили свій бізнес через війну. Особливо це видно по підписках на регулярні платежі.
Життєвий шлях
Я живу в Києві все життя, з одинадцяти років у складі першого дитячого єврейського театру «Пінтеле» з гастролями виїжджала до Європи та Ізраїлю. Там бачила, як діти мого віку постійно беруть участь у волонтерських та благодійних заходах. В підлітковому віці долучилась до єврейських молодіжних рухів таких як «Бней Аківа» та «Бейтар», це був важливий етап у становленні внутрішніх цінностей та моральних орієнтирів. Там я усвідомила, що для того, щоб жити щасливим та наповненим життям людина має ділитися своїми вміннями та віддавати десятину на благодійність. У часи студентства я стала лідеркою та вже розвивала проєкти в цих організаціях.
Здобула вищу освіту за фахом інвестиційний менеджмент, але завжди займалася освітніми та культурними проєктами. Працювала викладачем івриту та очолювала кафедру єврейських дисциплін в школі «Ахва» №128 міста Києва. З 2005 року стала організаторкою івентів та відкрила власні курси івриту. Заснувала проєкт Jafari-Quest. Була учасницею подій на Помаранчевому Майдані. Під час подій на Майдані у 2014 році я активно поринула у волонтерство. Створила онлайн платформу «Волонтерська сотня», навколо якої сформувався найбільший волонтерський рух в Україні. За шість місяців з волонтерського руху виросло три благодійних фонди, один з них і є «Кожен Може».
Про те, що найбільше надихає у благодійній діяльності
У Віктора Франкла є книга «Людина у пошуках справжнього сенсу». Він психолог, і, перебуваючи у німецькому концтаборі, з’ясував, що в найскладніших та нелюдських умовах більше шансу вижити було у тих людей, які мали власний сенс у житті. Я думаю, що коли ти розумно займаєшся благодійною діяльністю (не доводячи себе до вигорання), ти завжди маєш оцей сенс життя. Відчуття того, що все недаремно, що людство та світ це один великий організм. Де кожна істота, це клітинка, що має свою важливу функцію.
За вісім років роботи фонду «Кожен Може» є багато історій про врятовані життя і про покращення якості життя у підопічних, про нестримне бажання людей допомагати. Про те, як дівчинка в 11 років нарешті зробила перші в житті самостійні кроки, після тривалих реабілітацій. Про те, як здійснилась мрія покататись на пароплаві у підопічної самотньої старенької за декілька тижнів до смерті. Про те, як вимушений переселенець, який отримував допомогу від фонду, одужав, отримав постійну роботу та вже сам почав робити благодійні внески в «Кожен Може». Про те, як українка в Іспанії за кілька днів організувала концерт для підтримки дітей, що постраждали від війни в Україні. Таких історій тисячі.
Ритм роботи
В благодійних організаціях в Україні працюють здебільшого люди, для яких ця діяльність – скоріше спосіб життя. Адже співробітникам благодійних організацій важко «залишати роботу на роботі». На зв’язку завжди багато людей, з якими ми маємо справу. Це наші підопічні та лікарі, це підрядники, волонтери, благодійники. Тому час роботи ненормований. Буває, що питання вирішуються й у вихідні, і пізно ввечері, і рано-вранці. Але ми все одно намагаємося не забувати про паузи для перезавантаження для команди фонду. Бо маємо бути здоровими, гармонічними та уникати професійного вигорання.
Емоційне вигорання роботи
Коли почалась війна на сході України, ми поринули у справи завзято, віддаючи занадто багато часу та сил. У нас було одномоментно понад 50 тисяч людей, яким ми надавали допомогу, більш як 40 лікарень, які отримували гуманітарні вантажі від «Кожен Може». За цією працею на адреналіні, в якийсь момент ми перестали бачити живих людей. З’явилось відчуття дня бабака та постійної втоми.
Ми з командою зрозуміли, що це — не забіг на коротку дистанцію, а скоріше марафон на витримку й потрібно багато сил, щоб пройти весь цей шлях. Потрібно піклуватись про себе, не намагатись «завдати добро» без запиту. Планувати, але при цьому бути гнучкими, щоб не занадто стресувати від швидких змін обставин. Завжди звірятись із власними цінностями й не намагатись зробити все одразу. Цей досвід дуже допомагає нам зараз, під час повномасштабного вторгнення.
Ціннісна основа
Цінності команди «Кожен Може» — це прозорість та взаємоповага, відповідальність, щирість, милосердя, почуття власної гідності та незалежність.
Команда «Кожен Може» сформулювала місію, яка допомагає в роботі — розвиток благодійності та волонтерства в Україні, становлення відповідального та толерантного суспільства та допомога тим, хто найбільше цього потребує.
Україна зараз сплачує дуже велику ціну за свою Незалежність. Сподіваюсь, що й після перемоги ми будемо жити, спираючись на такі цінності, як гідність та повага один до одного, незалежність та відповідальність за власне життя, цінність життя кожного створіння, шана до історії разом з думками про майбутнє.
Ціннісна Долучитися до «Кожен Може»
Сайт фонду «Кожен Може»: https://everybodycan.com.ua.
Донатити у фонд можна за допомогою PayPal everybodycan.ua@gmail.com.
Особисті історії підопічних фонду та звіти ви можете знайти у соціальних мережах «Кожен Може»: Facebook facebook.com/everybody.can.ua та Instagram instagram.com/everybodycan.ua.
А ще можна створити власну благодійну кампанію, щоб зібрати кошти: https://everybodycan.com.ua/fandrayzing.
