Доброчинна організація «Карітас-Львів УГКЦ»

Доброчинна організація Української греко-католицької церкви «Карітас-Львів УГКЦ» опікується центром дозвілля та соціальної реабілітації для молодих людей із ментальною інвалідністю, дошкільним закладом та кризовим центром для дітей вулиці, веде соціально-педагогічну роботу з дітьми та молоддю, а також різноманітні проєкти єдиноразової допомоги.

«Карітас-Львів УГКЦ» надає підтримку людям у скрутних ситуаціях незалежно від їхньої етнічної ідентичності чи віросповідання. 1996 року цю організацію заснували Львівська архиєпархія УГКЦ та Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» (від лат. сaritas — «милосердна любов»).

Про добрі справи розповідає Наталія Пихальська, виконавча директорка БО БФ «Карітас-Львів УГКЦ», керівниця «Центру дозвілля та соціальної реабілітації для молодих людей з особливими потребами» в «Карітас-Львів УГКЦ».

«Карітас-Львів УГКЦ»: історія виникнення 

Організація виникла в 1996 році. Її заснували дві структури: Львівська архиєпархія УГКЦ та Міжнародний благодійний фонд «Карітас України», — для того щоб допомагати людям, які цього потребують.

Головна ідея та цінності 

Головна ідея відображена у нашій назві. Carítas (карітас) у перекладі з латини означає благодійність, милосердя. Тому головна ідея — це допомога всім людям, які її потребують, незалежно від їх віросповідання, національності, політичних переконань і раси. 

Можуть виникнути питання, бо ми ж називаємося «Карітас-Львів УГКЦ». Але ми ніколи не дивимось на віросповідання наших бенефіціарів і тих, хто отримує від нас благодійну допомогу. Немає жодних обмежень. 

Наші цінності є християнськими: милосердя, доброта, співчуття, відкритість, відповідальність. 

Напрями діяльності 

Вони дуже різні. Ми працюємо з усіма верствами населення, починаючи від маленьких дітей, молоді й закінчуючи дорослими. Кожного разу «Карітас-Львів УГКЦ» інший, бо діяльність постійно змінюється. Якісь проєкти ми вже завершили, якісь тільки-но розпочали. Щось ми продовжуємо робити від самого початку заснування організації. В цьому є певний шарм «Карітас-Львів УГКЦ». Ми ніколи не рухаємося тільки в якомусь одному напрямку. 

 

Центр дозвілля та соціальної реабілітації для молодих людей з інвалідністю у Львівському цирку

Джерела фінансування

Переважно це пожертви окремих людей та фінансування для конкретних проєктів від благодійних фондів. Частково ми отримуємо фінансування від Львівської міської ради або обласної ради. Вони підтримують наші заходи. 

Благодійні проєкти «Карітас-Львів УГКЦ»

Наразі у нас є п’ять активних проєктів: 

  1. Центр дозвілля та соціальної реабілітації для молодих людей з особливими потребами. Цей проєкт, напевно, є одним із найстаріших. Це центр денного перебування. Там учасники можуть упродовж дня здобувати різні навички: від таких, що є необхідними в побуті, й закінчуючи соціалізацією. Також це спілкування та психологічна підтримка. Через деякий час ми почали залучати до цього проєкту сім’ї наших бенефіціарів, адже вони теж потребують нашої підтримки. Ми робимо це через дозвілля. Батьки та родичі молоді з ментальною інвалідністю часто соромляться кудись із ними ходити, адже ті мають певні поведінкові труднощі. Ми ж хочемо інтегрувати їх у суспільство. Нашими бенефіціарами в цьому проєкті є двадцятеро молодих людей. 
  2. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю. Це й допомога з домашнім завданням, і навчання навичкам побудови стосунків із людьми та спілкуванню. Базові речі, які є дуже важливими, але яких, на жаль, не вчать у школі. Ми працюємо десь із сімдесятьма підлітками.
  3. Дошкільний заклад та кризовий центр для дітей вулиці. Цей проєкт теж є одним із найстаріших. По суті, це дитячий садочок. Але тепер туди ходять не тільки діти вулиці, але й діти з кризових малозабезпечених сімей, які потребують соціального захисту. Те, що там є діти з різних верств суспільства, допомагає їм краще розуміти одне одного, виховувати в собі толерантне ставлення до інших. 
  4. «Обізнаний та готовий до Німеччини». Ми допомагаємо людям із працевлаштуванням у цій країні. 
  5. Допомога іншим людям у потребі. Цей проєкт об’єднує одразу кілька мініпроєктів. Це можуть бути й якісь разові акції. Наприклад, роздача продуктових наборів, візочків, побутової хімії. Тобто це не щось постійне, але час від часу ми щось робимо в якомусь напрямку. 

Сюди ж, наприклад, входив проєкт «Допомога 60+». Він тривав три місяці. Або ж проєкт «Парафіяльна відповідальність», який нещодавно теж завершився. Волонтери їздили різними парафіями Львівської єпархії та розповідали про важливість благодійної діяльності — чому потрібно створювати групи самодопомоги та організації, які займаються благодійністю.

 

Як протидіяти булінгу? Навчальна зустріч Дитячо-юнацького соціального центру

Що за люди займаються благодійною діяльністю в «Карітас-Львів УГКЦ»? Як до вас долучитися й чи можуть це зробити люди з іншими релігійними переконаннями або світським світоглядом?

Наші працівники та волонтери — це дуже різні люди як за своїм віросповіданням, так і за способом життя. Але нас об’єднують цінності й мета, заради якої приходимо в «Карітас-Львів УГКЦ». Для нас немає  жодного значення віросповідання людини або ж її соціальний статус. До нас може приєднатися будь-хто, хто хоче робити добру справу. 

Способів долучитися до нас декілька. Найпоширеніший — це написати нам у соціальних мережах. Також можна нам зателефонувати. Номер можна знайти на нашому сайті. Можна також завітати до нашого офісу. Там ми зможемо більш предметно вам розповісти про все, що вас цікавить. Ми дуже раді допомозі волонтерів. Для працівників на зарплату в нас дуже хороші умови. Звичайно, до них є і певні вимоги: потрібно мати освіту в профільній галузі, має бути також бажання й творчий підхід. Ми відкриті для всіх. 

Як на благодійну діяльність «Карітас-Львів УГКЦ» вплинула пандемія?

Пандемія, безперечно, вплинула на нас. Особливо, коли почалися дуже сильні карантинні обмеження. Водночас вона нам дала певний поштовх для розвитку. В нас відкрилися проєкти з допомоги людям, які перехворіли на COVID-19, або проєкти для людей, які тривалий час перебували на самоізоляції. 

Інші наші проєкти через наявні виклики переформатувалися. Однак про те, щоб зупиняти діяльність, узагалі не йшлося. Хоча так вчинити були вимушені багато інших організацій. Ми ж адаптувалися до нового світу й проводжуємо працювати. Ми зрозуміли, як можна це робити інакше. Щось ми робили онлайново, щось — у малих групах. 

 

Сімейний табір «Відпочинок заради єднання»

Розкажіть про свій життєвий шлях. Хто Ви за освітою та як прийшли до благодійної діяльності в «Карітас-Львів УГКЦ»?

Освіта в мене педагогічна та богословська. Також я проходила курси з медико-соціального супроводу осіб. У «Карітас-Львів УГКЦ» я прийшла працювати саме в «Центр дозвілля та соціальної реабілітації для молодих людей з особливими потребами». Я вже мала попередній досвід, який був дуже цінним для мене. І я хотіла працювати в цій сфері далі. Так вийшло, що мене запросили до «Карітас-Львів УГКЦ». Моя робота почалась із цього центру, і я дуже з цього тішуся. Нещодавно я багато про це думала. Мене запитали: «А скільки ти вже працюєш у Карітасі?» Я відповіла, що один рік, але потім замислилася: це ж було давно, і минуло вже кілька років. Час дуже швидко біжить! Але за рахунок того, що в «Карітас-Львів УГКЦ» кожен день не схожий на попередній, це не так сильно відчувається. 

Про те, що найбільше надихає у благодійній діяльності

Мене надихають люди. Наприклад, ті, хто нам допомагає. Іноді в тебе опускаються руки, і ти не знаєш, що робити далі, але бачиш, наскільки завзято хтось хоче допомогти. Ці люди розуміють тебе. 

Дуже сильно надихають емоції учасників наших проєктів. Коли бачиш їхні задоволені обличчя, коли вони хочуть приходити до нас знову, коли розумієш, що вони люблять працівників та атмосферу, то всі погані думки йдуть геть. Ти усвідомлюєш, що ти дійсно на своєму місці. 

Те, що найбільше запам’яталося за роки благодійної діяльності 

Є така річ. Це момент слабкості та сили одночасно. Коли ти багато волонтериш та працюєш у благодійній сфері, то згодом твої сили зникають. Одного разу я мала розмову зі священиком і поділилась із ним, що зовсім не маю ресурсів продовжувати свою діяльність далі. Що все, що я роблю, видається безнадійним. Люди дуже по-різному реагують на мою допомогу: комусь вона не потрібна, а хтось узагалі бунтує проти мене. Я втомилася. Буду йти. 

Він вислухав мене й сказав: «А, знаєш, Наталіє, якщо ти там є, отже, Бог хоче, щоб ти там була». Я замислилася. Ще раз усвідомила, заради чого я все це роблю. Я ж не роблю це заради чийогось схвалення. Мені не важливо, хто що подумає. Цей момент настільки мені запам’ятався, що коли потім у мене були інші труднощі, я пригадувала його, і мені одразу ставало легше. Просто нагадувала собі мету всієї моєї діяльності. 

 

Вебінар «Як правильно скласти резюме для працевлаштування та навчання в Німеччині»

 

Чи можна через біблійну притчу про сіяча пояснити актуальність благодійної діяльності?

Я думаю, що так. Я дуже багато думала про цю притчу. Її можна застосувати до багатьох ситуацій. А що вийде, коли ми застосуємо її до благодійності? Хто є ким у цій притчі? Я дійшла висновку, що насправді сіяч — це людина, яка робить добрі справи. Ґрунтом є ті, на кого ця діяльність направлена. І не завжди ґрунт цього потребує. Якщо це каміння, то навіщо йому зерно? Коли ми якось допомагаємо людям, то очікуємо, що все обов’язково впаде на добрий ґрунт, що все буде правильно сприйнято. Насправді, коли сіяч сіє, то сіє він не тільки посередині поля, але й по краях також. Але ж кажуть, що не варто сіяти по краях. Надто багато зерна витрачається марно. Але, з іншого боку, навіть там потім уродить урожай, і плоди значно перевершать зерно, яке було на початку. 

Притча чудово відображає роль благодійності. Те зерно, яке кидає благодійник, волонтер чи працівник, є дуже маленьким. Але звідки беруться плоди? Для цього зерно має змінити свою форму, навіть загинути. Тому добрі справи, які ми робимо, мусять стати невидимими, щоби потім могли з’явитися плоди. 

 

Благодійна допомога Ба та Ді (для осіб 60+)

Якою буде благодійна діяльність майбутнього? 

Я думаю, що вона точно зміниться. Це видно, навіть якщо подивитися на наш досвід за два роки пандемії, наскільки змінилася наша діяльність, те, як ми її робимо. Сучасний етап технічного розвитку людства дає нам величезні можливості. В нашому центрі ми дуже активно цим користувалися. Наприклад, робили онлайнові екскурсії в американські музеї. За звичайних умов це було б неможливо. Ми використали технології заради доброї справи. Водночас технології створюють для нас певні бар’єри. Я думаю, що варто знайти певний баланс між цим — щоб люди ставали ближчими одне до одного, а не віддалялися. Це дуже важливо для благодійності. Якою буде благодійність, сказати дуже важко, але маю надію, що все нове ми будемо використовувати для розвитку, а не для деградації. 

На яких цінностях має розвиватися Україна?

Я думаю, що це точно має бути відкритість. Відкритість одне до одного. Також доброзичливість. Маємо бажати добра не тільки собі, але й іншим. Не менш важливою є любов. Це запорука всього. Якщо в кожній нашій справі буде часточка любові, то в нас буде набагато менше проблем та неприємних ситуацій. Не варто забувати й про патріотизм. Ми бачимо, що навіть після тридцяти років незалежності ми маємо відвойовувати свої кордони, свій прапор та герб. Це дуже важливо. Не можна обійтися й без відповідальності та компетентності. Я думаю, що саме ці цінності є найважливішими. 

Літній табір для молоді з ментальною інвалідністю

Хто ми? 

Благодійна організація «Карітас-Львів УГКЦ»

Чого ми прагнемо?

Творити соціальну допомогу та підтримку для найбільш незахищених верств населення незалежно від національної приналежності чи віросповідання.

Як до нас долучитися? 

Написати нам у Facebook чи зателефонувати: 066-606-54-50.

Також запрошуємо до нашого офісу: м. Львів, вул. Коперника, 31/1, де ми із задоволенням розкажемо вам більше про нашу діяльність. 

Як дізнатися про нас більше?

Прочитати про нас у Facebook, на сайті чи зателефонувати: +38 066 606 54 50.

Поділитись:

Інші історії: