Емаус – Центр підтримки людей з особливими потребами

МИ ХОЧЕМО ДОНЕСТИ СВІТОВІ – найголовніша цінність кожної людини не в розумових здібностях, а в її серці.
Діяльність Центру «Емаус» — це внесок християн у творення нової України. Наше покликання — робити так, щоби наші можливості збігалися з Божими намірами та потребами людей. У цьому впевнені волонтери благодійного центру «Емаус», створеного при Українському католицькому університеті.

Про добрі справи розповідають керівниця «Емаусу» Юлія Бойко та PR-менеджерка Надія Калачова.

«Емаус» — це взірець не тільки умов, які мають бути створені для людей із особливими потребами, але й ставлення до них. У Центрі ми постійно пам’ятаємо про дари наших друзів та про те, якими є наші чесноти та місія, коли ми поруч із ними. Це велика радість — працювати в організації, цінності якої суголосні з тим, у що віриш сам. Завдяки цьому щоденна праця набуває глибокого сенсу.

Історія виникнення

Ценр «Емаус» має спільні корені зі спільнотами «Віра і Світло» та «Лярш-Ковчег». Спільнота «Лярш» (із французької «L’Arche» — ковчег) була заснована у Франції 1963 року. Історія «Ляршу» розпочалася як відповідь на нелюдські умови великих установ, де на той час мешкали люди з особливими освітніми потребами. Нині спільноти «Ляршу», об’єднані у міжнародну федерацію, діють у понад сорока країнах світу. У них люди з особливими потребами, хоч і обмежені інтелектуально, однак виявляють себе обдарованими в царині людських стосунків.

Ідею «Ляршу» привезла в Україну Зеня Кушпета, канадійка українського походження. Це феноменальна жінка, піаністка, яка присвятила своє життя благодійництву. Після розпаду Радянського Союзу Зеня приїхала до України з мрією створити тут спільноту. Але в 1992 році робити це було зарано. Сім’ї, в яких народжувалися діти з особливими потребами, часто соромилися виходити з ними на вулицю.

Зеня дізнавалася у парафіян Греко-католицької церкви про людей з обмеженими можливостями, відвідувала їх та допомагала чим могла. Згодом вона створила при парафіях у Львові перші спільноти руху «Віра і Світло», які об’єднують осіб із особливими освітніми потребами, їхніх батьків та товаришів.

Згодом було організовано майстерні. Люди з обмеженими можливостями виготовляли різноманітні поробки, що насамперед допомагало їм соціалізуватися. Сьогодні члени спільнот зустрічаються разом, діляться труднощами та радощами, святкують, моляться, беруть участь у літніх таборах, прощах та реколекціях. «Віра і Світло» — це рух дружби та взаємопідтримки. Зараз він налічує 36 спільнот у різних містах України та є членом міжнародної федерації «Віра і Світло».

Після цього прийшло усвідомлення, що потрібно також змінювати українське суспільство: підтримувати сім’ї, де є діти з особливими потребами, поширювати візію про «дари серця» наших друзів усією Україною, а також долати стереотипи у ставленні до людей з особливими потребами.

Саме з такою метою у 2001 році Зеня створила при Українському католицькому університеті Центр «Емаус». Головна місія Центру в Україні — працювати назовні та змінювати ставлення людей до осіб із особливими освітніми потребами, викорінювати хибну думку про те, що вони бідні та нещасні, та стверджувати, що це такі самі члени суспільства, як і всі інші. Вони мають свої обдарування, якими можуть ділитися з іншими. Наші друзі вчать усіх безпосередності, відкритості та людяності. Тут, з одного боку, не потрібно впадати в жалість, а з іншого – в неприйняття.

Зеня тісно співпрацювала з Греко-католицькою церквою, з владикою Борисом Ґудзяком, тож «Емаус» став практично частиною греко-католицького університету.

Втілювані проєкти згодом змінювалися, розширювалися та поглиблювалися. Але незмінним залишається одне — в основі всієї роботи лежать християнська духовність та людяність.

Майстерні «Віри і Світла» також стали однією з програм Центру. У 2008 році за сприяння Центру «Емаус» на базі майстерень створили першу спільноту «Лярш-Ковчег», яка стала членом міжнародної федерації «Ляршу».

Чому назва Центру саме «Емаус?

В Євангелії від Луки читаємо про двох учнів, які після розп’яття Ісуса, переповнені відчаєм та зневірою, йдуть з Єрусалима до Емауса. Дорогою вони зустрічають незнайомця, який пояснює їм Святе Письмо. Учням відкриваються очі, вони впізнають Ісуса. Тоді їх наповнює радість, а життя отримує сенс.

Так само багато сімей, де є діти з особливими потребами, ідуть дорогою життя у відчаї та самотності, поки не пізнають любові ближнього й Бога. І тоді життя наповнюється новим сенсом і надією.

Слід зазначити, що в українському суспільстві все ще існує багато страхів, упереджень та стереотипів у ставленні до людей з особливими потребами. Це є наслідком радянського минулого нашої країни. В СРСР існувало переконання: «у нас немає інвалідів». Батькам, у яких народжувалися діти з особливими потребами, радили відмовитися від них. У цей час багато людей з особливими потребами жили в інтернатах чи психіатричних лікарнях, заховані від людських очей. Батьки, які попри все залишали дітей, часто соромилися виходити з ними на вулицю через суспільне неприйняття.

Кілька поколінь людей з інвалідністю були ізольовані від так званого «нормального» суспільства. Саме тому, сьогодні, коли молоді люди зустрічають своїх однолітків з особливими потребами, то не знають, як спілкуватися з ними. Вони часто відчувають розгубленість, жаль або страх.

Наразі Центр не надає матеріальну допомогу, а руйнує наявні  бар’єри. Скажімо,  проводяться просвітницькі презентації та тренінги.

Розкажіть більш детально про основні напрямки роботи.

В українському соціумі сьогодні активно впроваджується інклюзія — залучення в життя суспільства осіб з особливими потребами. Інклюзивна освіта є одним із ключових компонентів цього процесу. Головний та найбільший виклик інклюзивної освіти — навчити педагогів працювати з дітьми з особливими потребами. Усвідомлюючи нестачу інформації, необхідну педагогам у їхній роботі, Центр «Емаус» проводить для них навчальні семінари, також організовує навчання для медичного персоналу та інших фахівців, які працюють із людьми з особливими потребами.

Теми тренінгів різноманітні: «Різновиди нозологій та їх особливості», «Організація інклюзивної форми навчання», «Навчально-виховний процес дітей з особливими освітніми потребами», «Інклюзія. Співпраця батьків та фахівців». Семінари для фахівців відбуваються у різних містах України. Також ми видаємо книги.

Кожне суспільство розпочинається з основного осередку — сім’ї.

Так, ми це чудово розуміємо. Центр «Емаус» організовує відпочинок для батьків на вихідних, цикли зустрічей для подружніх пар, де є дитина з обмеженими можливостями, а також події для їхніх братів і сестер чи бабусь і дідусів дітей з особливими потребами.

Психологічне консультування осіб з особливими потребами та їх рідних — це можливість отримати допомогу у вирішенні життєвих питань, які в них виникають. Безперечно, друзі та знайомі — це важливо, але найважливіше — це сім’я. Підсилювати сім’ї потрібно, причому, постійно.

Все це стосується лише дітей та підлітків. А чи допомагаєте ви людям із особливими потребами влаштовуватись у дорослому житті?

Проєкт працевлаштування людей з особливими потребами Центр «Емаус» розпочав у 2013 році. Ця ініціатива — спосіб вирішити проблему ізоляції цієї категорії громадян, допомогти їм реалізувати себе, заробляти гроші та бути корисними для суспільства.

Право людей з особливими потребами на працевлаштування підтверджене законом у багатьох країнах світу і в Україні також. Однак для працедавців така ініціатива — виклик. Завдання Центру — підготувати осіб з обмеженими можливостями до вимог ринку праці, надавати їм необхідний супровід, а також консультувати працедавців, щоби працевлаштування було комфортним для обох сторін.

І які роботи можуть виконувати особи  з особливими потребами?

  Це — і допомога на кухні: ліплення вареників, випікання хліба, фасування виробів; і робота у сфері обслуговування: сервірування столу для кавових перерв та фуршетів, прибирання приміщень; офісна робота: копіювання матеріалів, відправлення кореспонденції, внесення даних у базу; і господарські роботи: розкладання товарів на стелажі, наклеювання етикеток, товарних кодів тощо.

У працевлаштуванні осіб із особливими освітніми потребами Центр «Емаус» залучає досвід польських та французьких колег. Одним із головних факторів успіху проєкту є робота соціального працівника. Учасниками є повнолітні особи віком від 18 до 40 років з легкою формою розумової неповносправності, які здатні вчитися та брати відповідальність за виконану роботу.

Залучення людей із особливими освітніми потребами відбувається поступово. Соціальний працівник «Емаусу» дає кандидату пробні завдання, аби зрозуміти його здібності та інтереси. Участь у тренінгах-семінарах допомагає людям із особливими потребами розвинути соціальні та особисті навички: вміння спілкуватися та взаємодіяти в колективі, справлятися зі стресовими ситуаціями та висловлювати свої емоції.

Коли з’являються відповідні вакансії, «Емаус» пропонує їх кандидатам. Важлива умова проєкту — на початку соціальний працівник супроводжує учасника на місці роботи. Якщо необхідно, Центр проводить для колективу, де працюватиме особа з неповносправністю, семінари про особливості спілкування з людьми з особливими потребами.

За час дії проєкту офіційно працевлаштовано більше тридцяти осіб у різноманітних галузях: у кав’ярнях, супермаркетах, пекарнях, аудиторських фірмах.

У всьому світі компанії, які брали на роботу осіб із особливими потребами, підтвердили: цей досвід має глибокий соціальний вплив. Суспільство стає людянішим, а колектив — згуртованим. Люди починають проявляти більше співчуття та солідарності.

Ще один із проєктів, що започаткований 2013 року, має назву «Дім». Це  будинок сімейного типу, що є альтернативою інтернатним закладам. Дім «Емаус» влаштований за моделлю спільноти. В будинку друзі живуть разом із асистентами. Асистенти Дому «Емаус» — це молодь, яка хоче розділити спільнотне життя з людьми із особливими освітніми потребами — щоденний побут, молитву, радощі та труднощі. Асистенти мають у квартирі власні кімнати, де вони і мешкають.

Життя у Домі «Емаус» має свій ритм. У будні кожен друг відвідує майстерні чи денні програми. Водночас асистенти виконують необхідні побутові справи та мають вільний час. Кожного дня спільнота разом готує вечерю, часто запрошуючи гостей. Вихідні, свята та літній відпочинок мешканці «Дому» також проводять разом – гуляють містом, ходять на каву, в кіно, а також разом мандрують Україною.

Ідея запросити до студентського колегіуму людей із особливими освітніми потребами належить владиці Борису Ґудзяку. Вона є унікальною не лише для України, а також для Європи та Америки.

Люди з особливими потребами в українському суспільстві часто є ізольованими. Звичайні для інших справи — похід у кіно, театр, на концерт тощо — для багатьох із них усе ще є рідкістю. Інтеграційні проекти Центру «Емаус» — це нагода для соціалізації, розвитку, самореалізації та відпочинку молоді з обмеженими можливостями.

Центр створив молодіжний клуб, організовує для людей з неповносправністю культурно-розважальні події. Активне спілкування, регулярні зустрічі в привітній атмосфері, сприяють емоційному зціленню друзів.

Також діє інтеграційний театр «І сміх, і сльози». Його актори  — це люди з особливими освітніми потребами та волонтери.  Учасники театру не лише розвивають акторські таланти, але й намагаються донести до глядачів — кожна людина є унікальною та цінною.

Спорт для людей із особливими потребами — не лише можливість покращити фізичну форму та здоров’я.  Для них заняття в колективі — це також чудова можливість для соціалізації.

Якими є джерела фінансування благодійної діяльності?

В основі фінансування — гранти та пожертви. Також зараз ми прагнемо більш плідно співпрацювати з державними структурами, щоб деякі наші проєкти проходили як соціальні послуги з відповідним державним фінансуванням.

На яких цінностях має розвиватися Україна?

Рівноправне, однакове ставлення до всіх людей є для нас пріоритетним. Це не просто слова, це дійсно так. Люди, до яких ми проявляємо милосердя, не можуть бути для нас просто об’єктами милосердя. Вони мають стати нашими друзями. Люди з обмеженими можливостями допомагають команді, волонтерам Центру розкритися, реалізовувати наявний потенціал людяності.

Гідність кожної особи — найбільша наша цінність. Також підкреслимо, що ми допомагаємо кожній людині з обмеженими можливостями, яка потребує допомоги, незалежно від конфесійної чи релігійної приналежності. «Емаус» — це спільнота, якій властиві християнські цінності. Але ми відкрита спільнота. Ми віримо в Україну. Ми, патріоти нашої країни, повинні шанувати кожну людину, пам’ятати історію, сприймати все позитивне і негативне та робити висновки.

Хотілось би побажати нашому суспільству цінувати кожного громадянина, щоб ця повага мала конкретні прояви. Слід створити доброзичливе, інклюзивне суспільство, забезпечити надання якісних послуг тим, хто їх потребує, підтримувати дієві громадські ініціативи.

Віримо, що різноманіття нашої держави буде розширювати кордони нашого розуму та серця.

Хто ми? 

Ми називаємо людей з особливими потребами своїми друзями. Ми прагнемо побудувати нову модель суспільства, в якому кожну людину з особливими потребами цінують та приймають. Ми віримо — люди з особливими потребами мають унікальне покликання та місію у світі.

Чого ми прагнемо?

Ми хочемо донести світові, що найголовніша цінність кожної людини не в розумових здібностях, а в її серці. Люди з особливими потребами, перш за все, — люди, а їх особливості є вторинними. Абсолютно цінною є кожна людина. Суспільство має бути послідовним в ідеях толерантності та інклюзивності.

Як до нас долучитися? 

ЕМАУС — Центр підтримки людей з особливими потребами. Розташований за адресою: Український католицький університет, вул. Іл. Свєнціцького, 17, м. Львів, 79011, каб. №112, тел.: (032) 240-99-40, (вн. 3107), +380981152667.

Поштова скринька: info@kochubey_v2007-ukr-netmaus.ucu.edu.ua

Якщо ви бажаєте підтримати нашу діяльність фінансово, ми будемо вам вдячні!

Як дізнатися про нас більше?

На сайті: emaus.ucu.edu.ua та на нашій сторінці у Фейсбук.

Поділитись:

Інші історії: