Громада мусульман «Єдність»

Громада мусульман «Єдність» у місті Кам’янське (Дніпропетровська область) постійно займається доброчинною діяльністю: члени громади роздають їжу нужденним, зокрема готують плов для дітей-сиріт та дітей із малозабезпечених родин, співпрацюють із місцевим притулком для безхатьків.
Громаду «Єдність» було створено в 2015 році; у 2019-му в Кам’янському побудували першу в історії міста мечеть.

Про добрі справи розповідає Віталій Оверко, імам мечеті «Аль-Басір»
(м. Кам’янське)

Історія виникнення ІКЦ «Єдність» 

Ми виникли у 2016 році. Спочатку це було маленьке відгалуження Ісламського культурного центру міста Дніпро в нашому місті. Дніпро та Кам’янське розташовані зовсім поруч. Ми розпочинали діяльність, маючи невеличку орендовану кімнату, потім іще одну — більшу.

 Згодом ми змогли почати роботу самі. У 2016 познайомились із дуже цікавою людиною. Я не буду тут називати її ім’я, щоб її винагорода на небесах була більшою. Вона запропонувала нам допомогу в побудові мечеті в Кам’янському. Потім до цього долучилися й інші благодійники. Через три роки мечеть була готова. 

А якщо в нас уже була мечеть, наше головне місце для поклоніння, то потрібно було починати повноцінно виконувати наші обов’язки. Благодійність — один із головних обов’язків мусульман. Ми розпочали благодійну діяльність від часу заснування, але лише за останні два роки мали нагоду її вдосконалити та суттєво розширити. 

Головна мета громади «Єдність» 

Головна мета та обов’язок — це поширення інформації про іслам. Здебільшого люди не мають про нього жодних знань. Вони не розуміють, що це. Щось, звичайно, доходить до них із телевізора чи медіаресурсів, які часто можуть бути ісламофобськими. Ми ж хочемо, щоб у людей було адекватне сприйняття ісламу, щоби вони знали, що є така релігія і що вона відкрита для всіх, хто хоче пізнати Аллага. Але для цього люди мають володіти правдивою інформацією: про цінності ісламу, що він вимагає від своїх послідовників, а що дає їм. 

Джерела фінансування

Здебільшого це благодійні внески. Щось дають більш заможні люди, щось — менш заможні. Тому наша діяльність не завжди буває послідовною, адже ми можемо використовувати тільки ті кошти, які нам дали люди. Не більше. Проте варто не забувати, що й маленькі кошти можуть принести велику користь. Для того щоб займатися благодійністю, не потрібно мати тисячі доларів. Допомогти завжди можна і маленькою сумою.

Які стосунки в мусульманської громади з іншими мешканцями міста?

Кам’янське — це велике індустріальне місто. Там мешкає десь 240 тис. населення.  У нас нормальні стосунки з місцевими жителями, що не сповідують іслам. Ми поважаємо їх, вони — нас. 

Коли ми відкривали мечеть, то сталася цікава історія. Від деяких жителів почали лунати ісламофобські коментарі, поширювалася неправдива інформація.  Але інші мешканці міста, яких я навіть ніколи не бачив, стали на наш захист і відреагували на ці коментарі, сказавши: «Вони (мусульмани) зробили мечеть, впорядкували колись занедбану територію, нічого поганого не роблять, з бюджету міста грошей не вимагають. Чого ви до них чіпляєтеся?» Більше таких випадків не було. Ця історія є дуже показовою й доводить, що люди, які не є мусульманами та не ходять до мечеті, добре до нас ставляться.  

Напрямки діяльності громади «Єдність» 

Є така річ, як дават або ж проповідь ісламу. Інколи ми виходимо на площі міста, на ринки й розповідаємо про іслам. Буває, що люди самі нас про щось запитують і ми їм відповідаємо. Крім того, це і виконання всіх обов’язків мусульманина перед Аллагом:

– у п’ятницю ми проводимо особливу п’ятничну молитву та проповідь;

– ховаємо людей. Коли хтось помирає, то потрібно провести певний ритуал: омити тіло, загорнути у саван, відвезти на кладовище і прочитати поховальну молитву. Це справа громади. Тому ми поширюємо знання й про те, як правильно проводити ритуал поховання. За нашими канонами, якщо громада мусульман не виконає свій обов’язок щодо поховання мерця без поважних підстав, то кара паде на всю громаду. Тому ми хочемо, щоб люди принаймні знали, до кого їм потрібно звернутися, якщо в них хтось помер;

– у Рамадан ми проводимо нічні молитви;

– ми одружуємо. Для мусульман дуже важливо, щоб їх шлюб було укладено за канонами їх віри. А ще молитва мусульманина або мусульманки є уп’ятеро приємнішою Аллагові, якщо людина, яка її читає, перебуває у шлюбі. 

Благодійні проєкти громади «Єдність» 

На початку в нас була дуже маленька громада.  Якщо до нас приходила людина, яка потребувала допомоги, то ми збирали гроші всі разом. Коли громада розширилася, ми почали брати участь у різних благодійних проєктах ДУМУ «Умма». Тому зараз нам іще допомагають найближчі сусіди — Ісламські культурні центри Дніпра та Запоріжжя.  В нашій громаді нині близько ста людей. Якщо йдеться про те, щоб нагодувати всіх нужденних, то ми просто фізично не можемо цього зробити.  Тому наші друзі з інших міст підтримують нас у цьому. Наразі в нас немає постійних благодійних проєктів, але вже два роки ми намагаємось робити все, що в наших силах. 

Слід зазначити, що ми не створили нової традиції для нашого міста, а в певному сенсі продовжили ті паростки благодійності, що вже були серед мусульман Кам’янського. Наприклад, голова конгресу азербайджанців нашого міста Раміл Алієв та ще деякі мусульмани займались благодійністю у приватний спосіб. Робота нашої громади полегшила для людей як можливість отримати допомогу, так і надати її.

Допомога міському притулку для безхатьків. Ми годуємо безхатьків із цього притулку. Готуємо плов на всіх, хто перебуває  на утриманні в цьому закладі. Це десь тридцять людей. Ми намагалися робити це двічі на тиждень, але іноді й один раз на кілька тижнів — із пандемією все стало складніше. Притулок має централізоване фінансування з місцевого бюджету. Але коштів їм не вистачає. Тому ми допомагаємо. 

Годування сиріт та дітей із малозабезпечених родин. Тут ми співпрацюємо з благодійною греко-католицькою організацією «Карітас». Я знаю, що вони годують цих діточок у нашому місті. Ми вийшли з ними на контакт і тепер раз на два тижні готуємо плов для цих дітей. Це добре, бо в «Карітасі» можуть трохи відпочити, а ми можемо реалізувати свій обов’язок і допомогти діткам. 

Продуктові набори та роздача одягу. Раніше в індивідуальному порядку ми годували переважно членів нашої громади, які цього потребували.  Але коли почалася пандемія, то допомога їжею вийшла на новий рівень. Все змінилося.  Тепер усі ми опинилися у важкому стані. Тож ми почали допомагати у межах всього нашого міста. Подзвонили до міськвиконкому, до департаменту з гуманітарних питань. Вони відповіли, що допомога потрібна у трьох районах міста. Ми назбирали все, що могли, та розвезли людям, які там проживали, 120 продуктових наборів. Також ми роздаємо нужденним одяг. 

Матеріальна допомога соціальним працівникам. Для нас це стало, можна сказати, зміною status quo. Зазвичай про людей з особливими потребами чи про малозабезпечені сім’ї дбають усі. Але є люди, які так само потребують нашої допомоги, хоч і не належать до жодної з груп, про які я сказав раніше. Це працівники соціального забезпечення. Робота цих людей — усім допомагати. Але в них дуже маленька зарплата, а їх праця є дуже виснажливою. Голова одного з центрів пристала на нашу пропозицію, й ми організували матеріальну допомогу для його працівників. Я сподіваюся, що в майбутньому це стане повноцінним напрямком нашої діяльності, адже ті, хто допомагає, теж потребують допомоги. 

Що за люди займаються благодійною діяльністю в громаді «Єдність»? Як до вас долучитися й чи є у вас якісь обмеження для людей іншої віри чи осіб зі світським світоглядом?

Оскільки ми є ще досить маленькою громадою, то в нас немає якогось відділу у справах благодійності. Люди допомагають, хто чим може. Жінки з нашої громади виявили дуже велику активність. Часто саме вони проводять наші благодійні акції. Хтось долучається матеріально, хтось приносить одяг. Серед благодійників — і наші віряни з азербайджанської, чеченської та арабської громад. 

Хто може до нас долучитися? Будь-хто. Але для нас дуже важливо розуміти, які людина має наміри, коли хоче допомогти. Адже Аллаг говорить, що справи винагороджуються за своїми намірами. До нас може долучитися будь-хто, хто має намір допомогти нужденним людям. Але якщо хтось хоче прорекламувати себе чи має на меті щось інше, окрім благодійності, то співпраці з нами не буде. Якщо наміри добрі, то жодних обмежень не може бути. Ми співпрацюємо з місцевою владою. Можна сказати, що міжконфесійно співпрацюємо, адже долучаємося до акцій «Карітас». Їм потрібно годувати людей — і нам теж. Ми об’єднуємося заради доброї справи. У нас є спільні етичні цінності. 

Якщо хтось вирішить нас ошукати, то так воно і станеться. Ми не можемо всіх підозрювати й вимагати довести нам, що їх наміри є дійсно добрими. Тобто дуже важливою є взаємна відкритість. Але ми маємо певні табу, й це теж потрібно розуміти. Наприклад, ми не будемо брати пожертви від компаній, які виробляють алкоголь, чи від людей, які займаються сумнівними справами: торгівлею людьми чи розповсюдженням наркотиків тощо. 

Розкажіть про свій життєвий шлях. Як Ви прийшли до Бога, благодійної діяльності та що Вас до цього спонукало?

Колись я був ісламофобом та атеїстом. У моєму оточенні не було мусульман. Але згодом я почав замислюватись над тим, а навіщо все існує, чи повинна людина вірити та хто є володарем цього світу, хто дає мені випробування і хто мені допомагає. Я розумів, що неможливо спрогнозувати, коли людина вчинить добре, а коли — погано. Через цю рефлексію я і прийшов до ісламу. 

Коли я був ісламофобом, то читав релігійні тексти й шукав у них корінь зла. І якось, читаючи Коран з такою метою, я зрозумів, що насправді я є мусульманином. Тоді стало актуальним питання про мечеть. А в мене навіть жодного знайомого мусульманина не було, в кого я міг би дізнатися те, що мене цікавило. Це було, ще коли я жив у Донецьку. Навернувся до ісламу я в 2009 році. 

У 2014 році почалася російсько-українська війна. Я розумів, що моя сім’я не може тут залишатися, це було небезпечно. Ми мали їхати в Дніпро, бо для переселенців там мали виділити гуртожитки. Але в той день, коли ми збиралися їхати, мені потелефонувала моя двоюрідна сестра з Кам’янського й запропонувала зупинитися в неї. Ми з сім’єю погодились. Думали, що це ненадовго, але не сталося, як гадалося. Так ми й осіли в Кам’янському. 

Я ніколи не шкодував про переїзд. Уже тут народилася моя молодша донька, а в старшої доньки — її донька, моя онука. 

Коли утворилася громада, а згодом побудували мечеть, то виникла і благодійність. Це не щось, що з’явилося випадково. Просто наше служіння вимагає цього, це наш обов’язок перед Богом та іншими людьми. Це був просто наступний етап. 

За фахом я фізик і математик. Займаюся біофізикою і сьогодні. Працюю над комп’ютерним моделюванням руху крові в серці та у великих судинах людини. Також займаюсь моделюванням артеріальних систем людини. До свого переїзду я брав участь у розробці математичного доказу допустимості еверсійної каротидної ендартеректомії. Тоді це був найновіший тип операцій на сонних артеріях людини.

В яких відносинах перебувають наука і релігія?

У нашій голові досі є совєцьке уявлення про те, що наука і релігія — це вороги. Я так не вважаю. Вони точно не суперечать одна одній, а часто-густо навіть і доповнюють. Спробую навести лаконічний аргумент на користь такої позиції.

Між монотеїзмом (віра в одного бога) і наукою немає суперечностей, але є суперечності між ним та пантеїстичною картиною світу. Це добре втілено в неоплатонізмі. Існує якийсь Початок, Божественна сутність, яка не має розуму, але яка проявляється у вигляді еманацій, проявлень цього Початку. І розумна істота або людина може ці еманації/прояви сприйняти і щось створити за допомогою цієї Божественної сили. І ми бачимо, що, наприклад, Відродження в Італії базується на пантеїстичній картині світу. 

Наука ж, як не дивно, базується на монотеїстичній картині світу. Згадаємо три закони Ньютона. Всі системи відліку є рівноцінними та рівноправними. Виходячи з цієї рівноправності, для нас перестає бути важливим, що навколо чого обертається в Сонячній системі. Не важливо, Сонце чи Земля буде її центром. Тобто ми самі можемо вибрати собі уявну точку центру рівноваги. Сьогоднішня наука так само каже, що всі планети Сонячної системи обертаються навколо спільного центру рівноваги й він лежить за межами Сонця. Тобто Сонце теж обертається навколо цієї вигаданої точки. Тому наукове знання не суперечить монотеїстичній релігії.  Візьмемо якусь з авраамічних релігій, які базуються на Божественному одкровенні: юдаїзм, християнство, іслам. Ці релігії є монотеїстичними. Вони кажуть, що все належить Богу, що він усе вирішує, що все є рівним перед Богом. 

Людина може займатися наукою та мати будь-який світогляд. Але сучасна наука заснована на релігії. Вона виникла як утілення ісламського методу верифікації знань про матеріальний світ. До ісламу не було науки як такої. Тут ми знову йдемо геть від совєцької парадигми. Що таке наука? Це знання, яке отримано за допомогою наукового методу (scientific method).  Частину наших знань ми отримуємо за допомогою наукового методу, а частину — просто так. Як тоді, коли вчимося, наприклад, пекти хліб. Це теж знання. Тобто наука — це лише один із видів знання про світ, не найважливіший. Науковий метод був уперше сформульований Ібн аль-Хайсамом в ХІ сторіччі. Сучасна наука дуже схожа з його трактуванням. Ось як воно виглядає: 

  1. спостерігай;
  2. пояснюй. Якщо маєш, на що спертися, то використай пояснення, які були раніше. Якщо їх немає, то висунь свою гіпотезу;
  3. зроби висновки з гіпотези та порівняй їх із фактами, які є навколо тебе. Якщо між гіпотезою та фактами є суперечність, то зміни свою гіпотезу.  

Тепер порівняємо це з шаріатським методом верифікації текстів чи ухваленням юридичних норм. Спочатку ми звертаємося до перевірених джерел, до Корану та достовірної Сунни(це оповідання про вчинки Пророка або його вислови, заборони чи схвалення чогось). Якщо в нас немає очевидного рішення, то ми пропонуємо власне, нашу гіпотезу про те, як потрібно розв’язати цю проблему. А потім ми порівнюємо це із зовнішніми явищами, а також із Кораном та Сунною. 

Паралелі очевидні. Тобто сучасна наука базується на ісламських принципах пізнання та верифікації текстів. Тому іслам не може суперечити науці. У нас, звичайно, можуть бути суперечності з теорією еволюції. Бо вона будується на пантеїстичній картині світу. В теорії еволюції проявляється пантеїстична теза про те, що деякі еманації/проявлення переродили те, до чого доторкнулися. 

Про те, що найбільше надихає у благодійній діяльності 

Найбільше надихає можливість робити те, за що Господь світів дарує мені прощення та винагороду. Людина повинна розуміти, що її душа не свята. І всі ми наробили або ще накоїмо в нашому житті щось таке, за що нас можна буде покарати. Я хочу робити щось, щоб отримати прощення. Я хочу, щоби прощення отримали інші люди.  Щоб вони знали, як це зробити.  Тому що мусульманин не може бути сам по собі. Якщо ти хочеш прощення, то роби так, щоби й інші могли його отримати. Буде різниця між тими, хто піде в рай, і тими, хто піде в пекло. Ті, що опиняться у вогні, будуть звинувачувати когось іншого, що опинилися в такому місці. Ті, хто підуть до раю, запитають Бога: «Боже, а чому ми не бачимо поряд із нами тих, із ким ми разом молилися, постували?» Тоді Аллаг накаже їм вивести з вогню тих, хто кого вони хочуть урятувати. Якщо я бажаю бути в раю та отримати прощення, то я повинен так само думати й про інших людей, щоб і вони отримали прощення. 

На яких цінностях має розвиватися Україна?

На патріархальних цінностях. Ми знаємо історії про ті народи, які колись покарав Бог. Нам важливо не повторити їхньої долі, уникнути тих помилок, які зробили вони.  

Сім’я — це союз чоловіка та жінки. Діти мають виховуватися у сім’ї. Також ми маємо не забувати поважати інші релігії. У нас цінності дуже часто є спільними. І буде на краще, якщо розвиток базуватиметься саме на цих патріархальних цінностях. 

Особисто я хотів би, щоб це були ісламські цінності, але це моє особисте бажання.  Я буду його втілювати у життя і завжди буду поважати інші релігії, які є. Це ж бо наказ Аллага про те, що до релігії не можна примушувати. Повага до інших релігій становить саме тіло ісламу. Ми можемо проповідувати, але ніколи не нав’язувати його. 

Хто ми?

Громада мусульман м. Кам’янське «Єдність» . Входимо до складу ДУМУ «Умма».

Чого ми прагнемо?

Розповсюджувати знання про Іслам, показувати людям його красу, познайомити їх зі словами Господа світів, розповісти їм про його Прямий шлях.

Як до нас долучитися? 

Прийти за адресою: м. Кам’янське, вул. Васильєвська (Арсенічева), 60.
Або зателефонувати за номером +38 093 013 82 05.

Як дізнатися про нас більше?

Завітати на сторінку «Мечеть «аль-Басир» г. Каменское» у Facebook.

Поділитись:

Share on facebook
Share on linkedin
Share on twitter
Share on email

Інші історії: