Ліга мусульманок України

Ліга мусульманок України є засновницею та учасницею низки спільних благодійних проєктів: щотижневе годування безхатченків та літніх людей, забезпечення продуктовими наборами соціально незахищених категорій населення, допомога дітям із малозабезпечених родин, психологічна реабілітація українських воїнів, які перебувають у шпиталях, надання підтримки жінкам, що потерпають від насильства у родинах. Причому допомога надається людям незалежно від національності та віросповідання. Ліга є постійною організаторкою та учасницею акцій з озеленення та висадження дерев, прибирання парків, прирічкових територій тощо. Благодійність — це частина ісламу. Допомога нужденним не лише раз на рік, у свято Рамадану, а постійно, є однією з п’яти основ цієї релігії, — вважає голова Ліги мусульманок України Ніяра Мамутова. 

Про добрі справи розповідає Ніяра Мамутова, голова організації «Ліга мусульманок України»

Історія виникнення Ліги мусульманок України

З отриманням Україною незалежності в державі розпочалося відродження мусульманської релігії. У 1997-му році виникла мусульманська організація «Аль-Раїд». Серед її активістів були і жінки, що хотіли вивчати основи ісламу, отримувати релігійні знання. Тоді ж мусульманки почали громадську діяльність. Чотири роки тому жінки вирішили відокремитися, та виникла ідея об’єднати спільні зусилля й зареєструвати Лігу мусульманок України.

Нині до складу Ліги входять більше десяти організацій із різних куточків України. І процес реєстрації триває. Цьогоріч лави Ліги поповнила організація із Сум, незабаром приєднаються Чернівці та Вінниця. Для координації роботи, поширення та використання напрацьованого досвіду Ліга активно використовує соціальні мережі, зібрання, інші засоби комунікації. 

Головна ідея та цінності Ліги мусульманок України

Показати, що жінки, які сповідують іслам, є активною частиною українського суспільства. Наші цінності — це духовність, родина, взаємна підтримка, саморозвиток та відкритість. А також, безперечно, благодійність. Адже благодійністю весь іслам просто пронизаний. 

Благодійні проєкти Ліги

Коли йдеться про благодійність, то потрібно розуміти, що до Ліги входять мусульманські організації зі всієї України. Ми не ставимо собі за мету створення якогось уніфікованого набору благодійних акцій. У кожному регіоні є своя специфіка, свої потреби та виклики. Завдання Ліги — це координація такої діяльності та створення простору для обміну досвідом. Кожна організація Ліги — це унікальний контекст та історія. Але всі ми розуміємо, що разом ми є сильнішими й можемо зробити більше добрих справ, зробити їх краще, ніж якби робили поодинці:

  • на початку ми долучалися до різноманітних всеукраїнських акцій. Адже ми частина українського суспільства. Співпрацювали з регіональними відділеннями Товариства Червоного Хреста України, надаючи одяг, взуття та продукти харчування;
  • традиційно ми переймаємося проблемами безхатченків. Де їм переночувати, чим харчуватися? Держава, на жаль, не може допомогти всім цим людям. А хотілось би, щоб було хоча б якесь приміщення, де б ми могли їх нагодувати. Нині ж це робимо, скажімо, в Запоріжжі в парку, біля вокзалу. А приходять до нас харчуватися не лише безхатченки, а й літні люди, котрим іноді не вистачає грошей на життя;
  • ми формуємо та роздаємо продуктові набори для соціально незахищених категорій населення. Від початку пандемії цих акцій стало більше. Також допомагаємо дітям із малозабезпечених родин зібратися до школи, щоб вони мали все необхідне для навчання;
  • займаємося психологічною реабілітацією українських воїнів, які знаходяться у шпиталях, надаємо підтримку жінкам, що потерпають від насильства у родинах.

Хто займається доброчинністю і хто може долучитися?

Усі наші волонтерки працюють на добровільних засадах. Пожертви ж надходять не лише від мусульман, а й від людей усіх віросповідань. І, безперечно, розподіляємо ми їх без огляду на приналежність до тієї чи іншої віри. У  благодійних акціях беруть участь усі охочі, незалежно від релігійних переконань. 

Яким чином на вашу благодійну діяльність вплинула пандемія?

Безперечно, карантинні обмеження не могли не позначитися на нашій роботі. На початку пандемії, коли маски були в певному дефіциті та коштували дорого, ми організували їх пошив та роздавали людям. Тоді ж організували й згаданий мною збір продуктових наборів, які надавали літнім людям та соціально незахищеним категоріям громадян. Ми не відмовилися від благодійництва, а навіть активізували свою діяльність, дещо змінивши напрямок та підходи.

Вважаю, що пандемія зробила всіх нас сильнішими. Ми живемо у світі викликів, тому повинні трансформуватися та змінюватися. І в цьому, впевнена, допоможуть доброта та людяність. Я пишаюся активними та небайдужими українцями, які на початку пандемії першими взяли на себе її удар та робили кроки допомоги тим, хто її потребував.

Розкажіть про свій життєвий шлях. Як Ви прийшли до благодійної діяльності?     

За освітою я вчителька іноземних мов та літератури. Закінчила Кримсько-Американський коледж та Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського. Ще в коледжі я активно вивчала Біблію, цікавилася іудаїзмом та буддизмом. Я шукала відповіді на споконвічні питання: хто така людина, що таке життя і в чому його сенс. Відповіді, які мене повністю задовольнили, я знайшла в ісламі. Так що можна сказати, що до ісламу я прийшла через Біблію. Я ношу хіджаб, дотримуюся ісламських релігійних традицій.

2008 року в Сімферополі я почала спілкуватися з активними мусульманками. Брала участь спочатку як слухачка, пізніше – як доповідачка в роботі конференцій, інших заходів з вивчення різноманітних аспектів мусульманської релігії. Тоді ж розпочалася й моя благодійна діяльність.

Вже восьмий рік я з родиною проживаю в Запоріжжі, де, безперечно, продовжую свою релігійну та благодійну діяльність.

Чи потрібно в Україні працювати з такими поняттями, як національна та культурна ідентичність громадян?

Так, потрібно. Ми всі повинні розуміти, що ми українці, що Україна – це наша держава, але кожна людина повинна зберігати своє коріння, пам’ятати, якого вона роду та до якої етнічної групи належить.  

Я є кримською татаркою. Зі свого досвіду можу сказати, що бути кримською татаркою в Україні до 2014-го року – це одне, сьогодні ж – зовсім інше. Тому що раніше, на мою думку, нас сприймали певною мірою як чужинців. 2014 рік повністю змінив ставлення українського суспільства до кримських татар, з’явилися повага та зацікавленість моїм народом. Багато хто не розрізняє, що є різні татари і що кримські татари зовсім інші, ніж, скажімо, татари з берегів Волги. Ми з чоловіком створили в Запоріжжі громадську організацію «Ана Юрт», щоб знайомити українське суспільство з кримськотатарською культурою. Щодо національної ідентичності можу сказати, що спадок кримських татар є важливою частиною української культури. 

У кожної етнічної спільноти є своя історія, є про що розповісти. Ми не повинні перетворюватися на манкуртів (манкурт — раб, людина без пам’яті — ред). Я кримська татарка, люблю свій народ, але не менше люблю й Україну. Жодна інша держава мені не потрібна. Мої діти навчаються в школі українською мовою, але ми зберігаємо свою національну ідентичність. Вдома ми спілкуємося винятково кримськотатарською мовою, я їм розповідаю про історію нашого народу, про жахи депортації. Я шаную людей, які зберігають свою національну ідентичність, не асимілюються, не розчиняються в суспільстві.

Що особисто Вас найбільше надихає в благодійній діяльності?

Надихає радість тих людей, які отримують допомогу, їхні очі, обличчя. Скажімо, у червні 2021 року ми спільно з ДУМУ «Умма»  дарували в Херсонській області будинки людям, що потрапили в складні життєві обставини. Мені було надзвичайно приємно, що нарешті люди, в котрих не було свого житла, отримали спокій та радість у власному будинку. Неймовірні відчуття, коли зробив щасливими дітей, у котрих немає одного з батьків.  Це надихає й надалі робити добрі справи. 

На яких цінностях, на Вашу думку, повинна розвиватися Україна?

Хотіла б, щоб суспільство розвивалося на принципах взаємоповаги, толерантності та підтримки, щоб різні люди поважали один одного. І, безперечно, любили нашу Україну.

Хто ми?

Ліга мусульманок України – це організація, яка об’єднує більше 10 жіночих громадських організацій по всій Україні. Існуємо з 1997 року. Ведемо активну громадську діяльність. 

Чого ми прагнемо? 

Прагнемо бути активною частиною українського суспільства, подолати стереотипи й упереджене ставлення до мусульманок в нашому суспільстві, дати змогу жінкам отримувати свої права.

Як до нас долучитися? 

Приєднатися до нас може будь-яка жіноча організація, котра поділяє наші цінності та хоче нести добро людям. 

Як дізнатися про нас більше? 

Дізнатися про нас можна на нашому сайті, Facebook-сторінці або в Instagram.

У кожному великому місті України є наші організації, куди можна прийти й познайомитися. Кожна організація висвітлює свою діяльність на своїх сторінках. Тобто ми відкриті до знайомства та співпраці.   

Хто ми?

Ліга мусульманок України – це організація, яка об’єднує більше 10 жіночих громадських організацій по всій Україні. Існуємо з 1997 року. Ведемо активну громадську діяльність.

Чого ми прагнемо?

Прагнемо бути активною частиною українського суспільства, подолати стереотипи й упереджене ставлення до мусульманок в нашому суспільстві, дати змогу жінкам отримувати свої права.

Як до нас долучитися? 

Приєднатися до нас може будь-яка жіноча організація, котра поділяє наші цінності та хоче нести добро людям.

Як дізнатися про нас більше?

Дізнатися про нас можна на нашому сайтіFacebook-сторінці або в Instagram.
У кожному великому місті України є наші організації, куди можна прийти й познайомитися. Кожна організація висвітлює свою діяльність на своїх сторінках. Тобто ми відкриті до знайомства та співпраці.   

Поділитись:

Share on facebook
Share on linkedin
Share on twitter
Share on email

Інші історії: